ПОСЕРЕДНИЦЬКІ ДОГОВОРИ ЯК РЕГУЛЯТОР ТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН

Abstract

Торговельна діяльність є одним із найпоширеніших видів економічної діяльності в Україні. Зокрема й нині – в умовах воєнного стану в нашій країні торгівля залишається пріоритетною сферою економіки. Виробник товарів може або сам займатися їх реалізацією, або залучати для збуту посередників. У випадку залучення торгових посередників, вони, використовуючи свої знання, навички, уміння, можуть принести товаровиробнику більше користі, ніж якби він здійснював збутову діяльність самостійно. Послугами торгових посередників можуть користуватися також продавці (постачальники) товарів, а також у випадку необхідності – і покупці. Важливими для просування товарів на ринку є також такі суб’єкти господарювання, як дистриб’ютори і дилери, які не є посередниками в правовому розумінні, оскільки виступають стороною договору від власного імені та за свій рахунок, але з економічної точки зору дистриб’юторська та дилерська діяльність є посередницькою. Важлива роль посередницьких договорів як регуляторів торговельних відносин, фрагментарне їх нормативно-правове регулювання, зокрема непоіменованих торговельних договорів, які мають посередницьку діяльність, недостатнє дослідження у наукових працях зумовлюють актуальність обраної теми дослідження. Метою статті є формулювання поняття “посередницький договір у сфері торгівлі”, з’ясування правової природи та виокремлення ознак посередницьких договорів у сфері торгівлі та непоіменованих торговельних договорів, які мають посередницьку природу. У сфері торгівлі укладають “класичні” посередницькі договори (доручення, комісії та агентський), а також виокремлюють непоіменовані торговельні договори, що мають посередницьку природу (дистриб’юторський, дилерський). У статті доведено, що змістом посередницького договору в сфері торгівлі є діяльність посередника з надання відповідних послуг замовникові, зокрема й при укладанні торговельних договорів (поставки, купівлі-продажу, контрактації сільськогосподарської продукції, міни (бартеру)). Мета – забезпечення інтересів однієї особи (замовника) діями іншої особи (посередника). Проаналізовано специфіку суб’єктного складу посередницьких договорів у сфері торгівлі. У статті досліджено особливості правової природи непоіменованих торговельних договорів, що мають посередницьку природу (дистриб’юторського та дилерського). Сформульовано визначення поняття “посередницький договір у сфері торгівлі”, виокремлено ознаки посередницьких договорів у сфері торгівлі, а також ознаки непоіменованих торговельних договорів, які мають посередницьку природу.