Перспективи посилення вимог щодо сталості біопалива в Європейському Союзі та їх значення для України

Abstract

У статті проаналізовано вимоги щодо сталості біопалива в праві Європейського Союзу, конкретизовано напрями їх перспективного посилення для реалізації Європейського зеленого курсу, а також уточнено значення цих змін для правового забезпечення сталого роз- витку біоенергетики в Україні. Обґрунтовано, що Європейський зелений курс, з одного боку, передбачає пришвидшення розвитку та примноження потенціалу відновлюваної енергетики в Європейському Союзі для досягнення нових кліматичних та екологічних цілей, але, з іншого – збільшує обмежувальну спрямованість правового регулювання в біоенергетичній сфері з метою визначення оптимальної «ваги» біоенергетики в енергетичному секторі й забезпечення консенсусу щодо шляхів її сталого функціонування. Конкретизовано, що на сучасному етапі в Європейському Союзі особливою виразністю відзначається тенденція посилення критеріїв сталості для твердого й газового біопалива, а також біопалива, що виробляється з лісової біомаси. Відзначається, що в перспективі така тенденція справлятиме значний вплив на формування правового режиму біомаси та похідного від неї біопалива в Україні. Уточнено, що енергетичне законодавство Європейського Союзу встановлює лише мінімальні гарантії сталості та кліматичного вне- ску для біопалива, яких може бути недостатньо для врівноваження кількісної мети споживання енергії з відновлюваних джерел з іншими стратегічними цілями у сфері екології та природокористування. У зв’язку із цим Україні необхідно максимально орієнтуватися на забез- печення вищих гарантій як шляхом удосконалення наднаціональних, так і за допомогою введення додаткових національних критеріїв сталості та скорочення викидів парникових газів для біопалива.