https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/54 Fri, 24 Apr 2026 04:50:05 GMT 2026-04-24T04:50:05Z https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/264 Спрямованість нормопроєктування на імплементацію Керівних принципів ООН щодо бізнесу і прав людини: самоаналіз за чеклістом Данського інституту з прав людини. Устименко, Володимир Анатолійович; Деревянко, Богдан Володимирович Вступу до Європейського Союзу, Організації економічного співробітництва та розвитку й інших міжнародних організацій передує сумлінне дотримання державою Керівних принципів ООН щодо бізнесу і прав людини. Данський інститут з прав людини розробив чекіст із п’яти питань для самоаналізу держав щодо вступу до впливових економіко-політичних організацій. Проаналізовано стан дотримання економічних та інших прав людини у правовій системі України більшістю центральних і місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, суб’єктів бізнесу та зроблено висновок, що можна позитивно відповісти на усі ці п’ять питань. The article aims to provide an assessment of Ukraine’s readiness for integration into international unions of democratic states, with a determination of the prospects for continuing regulatory development in Ukraine. For more than two decades, Ukraine has been seeking EU membership. But to do so, it must first demonstrate its conscientious adherence to the UN Guiding Principles on Business and Human Rights. The Danish Institute for Human Rights has developed a fivequestion checklist for states to self-assess their membership in influential economic and political organizations. The ana lysis conducted in the article showed that the state of compliance with economic and other human rights in the legal system of Ukraine by the majority of central and local executive bodies, local self-government, and business entities allows us to answer all five questions positively. Thus, the Constitution and many regulatory acts take into account the provisions of the UN Universal Declaration of Human Rights, the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights of December 16, 1966, and the International Covenant on Civil and Political Rights. Ukrainian business entities adhere to the principles of the OECD and ILO declarations. When drafting regulations, the provisions of EU directives and regulations are taken into account. It is shown that Ukraine supports the UN Guiding Principles, in particular in paragraph 16 of the National Strategy in the Field of Human Rights, approved by the Decree of the President of Ukraine on March 24, 2021. The UN Guiding Principles are popularized in Ukraine by posting them on the official website of the Ombudsman of Ukraine, websites of executive authorities, public organizations, educational institutions, and research institutions. Also, scientific activities are being carried out in Ukraine aimed at finding ways to better comply with the UN Guiding Principles and faster entry into the OECD and the EU; training is being carried out for state and local officials and business representatives on the subject of compliance with economic human rights. It is indicated that despite the difficult situation, Ukraine is constantly “working on mistakes”, that is, restoring human rights violated by the state or business. It is concluded that the next regulatory drafting towards the development of new economic legislation in Uk rai ne should be carried out through compliance with the requirements of the UN Guiding Principles, general and sec to ral principles of the OECD, international conventions on the protection of economic rights and EU directives and regulations. Sat, 12 Jul 2025 00:00:00 GMT https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/264 2025-07-12T00:00:00Z https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/263 Адаптація законодавства про відходи до права Європейського Союзу в умовах становлення нової якості життя Трегуб, Олександр Андрійович Статтю присвячено аналізу окремих недоліків адаптації законодавства про відходи до права ЄС в умовах становлення нової якості життя та обґрунтуванню можливих шляхів усунення цих недоліків. Показано, що суворе дотримання ієрархії дій з відходами іноді може бути фактором зниження якості життя. З огляду на це, наближення національного законодавства до вказаної ієрархії пропонується здійснювати на основі гнучкого підходу. Окрему увагу приділено проблемі статичності адаптації законодавства про відходи до права ЄС. Обґрунтовано пропозиції щодо відображення у законодавстві України загальних мінімальних вимог до схем розширеної відповідальності виробника, закріплених у Директиві 2008/98/ЄС про відходи у 2018 р Mon, 23 Dec 2019 00:00:00 GMT https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/263 2019-12-23T00:00:00Z https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/262 Розбудова системи моніторингу довкілля в умовах війни та повоєнної трансформації: правовий погляд Трегуб, Олександр Андрійович У статті розглядаються правові питання розбудови державної системи моніторингу довкілля в умовах війни та повоєнної трансформації. Досліджено стан правового регулювання еколого-моніторингових відносин на сучасному етапі. Виявлено дві основні тенденції, якими характеризується процес формування спеціальної нормативно-правової основи здійснення різних видів моніторингу довкілля, а саме помітний прогрес в удосконаленні порядку здійснення одних видів моніторингу довкілля та відсутність або недосконалість порядку здійснення інших його видів. Наголошено, що найбільш розвиненими є підходи до проведення державного моніторингу вод та державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. Конкретизовано окремі недоліки правового забезпечення функціонування підсистеми моніторингу лісів та підсистеми моніторингу земель і ґрунтів із визначенням у загальних рисах шляхів їх усунення. Аргументовано, що ліквідація підсистеми моніторингу потенційно небезпечних об’єктів та незавершеність процесу побудови комплексної системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій помножують ризик спричинення екологічної шкоди та порушення екологічних прав людини. Проаналізовано новели правового регулювання у сфері моніторингу довкілля, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля», та наголошено на окремих дискусійних моментах. Запропоновано узгодити положення зазначеного Закону щодо моніторингу в сфері управління відходами з нормами Закону України «Про управління відходами», а також доповнити відповідну підсистему моніторингом місць утворення відходів. Висловлено думку про можливість та доцільність інтегрування до структури державної системи моніторингу довкілля підсистеми моніторингу загроз хімічній безпеці. Висвітлено окремі вади механізму, що визначає режими функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем. Mon, 12 Feb 2024 00:00:00 GMT https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/262 2024-02-12T00:00:00Z https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/261 Систематизація державного обліку в сфері управління відходами на основі державного кадастру відходів Трегуб, Олександр Андрійович У статті досліджуються правові аспекти систематизації державного обліку в сфері управління відходами шляхом створення державного кадастру відходів. Проаналізовано стан відповідного державного обліку та виявлено основні правові проблеми в цій сфері, а саме: невиконання Закону України «Про відходи» щодо створення інформаційно-аналітичних систем і банків даних про обсяги утворення та поводження з відходами, державного банку даних щодо впроваджених в Україні технологій утилізації відходів; ведення реєстру місць видалення відходів і реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів лише на регіональному рівні; неповнота державного обліку в сфері управління відходами та неузгодженість між собою різних його форм. Розглянуто положення законодавства України, якими передбачається створення та функціонування окремих кадастрів природних ресурсів та інших кадастрів, зокрема Державного земельного кадастру та Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів. Досліджено зарубіжний досвід щодо організації державного обліку в сфері управління відходами, визначено особливості ведення Кадастру відходів Італії, Державного кадастру відходів Казахстану та Кадастру відходів гірничої промисловості Сербії. Обґрунтовано, що відповідний державний облік в Україні також доцільно організувати в формі кадастру як єдиної геоінформаційної системи. З огляду на це, державний кадастр відходів буде складовою національної інфраструктури геопросторових даних. У структурі цього кадастру запропоновано виділити банки даних та реєстри. До основних потрібно віднести банки даних про: відходи; об’єкти утворення та управління відходами; несанкціоновані звалища відходів; найкращі доступні технології управління відходами; суб’єктів утворення та управління відходами. Запропоновано включення державного кадастру відходів до інформаційної системи управління відходами, створення якої передбачено ст. 46 Закону України «Про управління відходами», як її окремої підсистеми. Thu, 25 May 2023 00:00:00 GMT https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/261 2023-05-25T00:00:00Z