<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/203">
<title>Статті з проблем державного регулювання економіки</title>
<link>https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/203</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/236"/>
<rdf:li rdf:resource="https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/204"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-05-12T13:19:40Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/236">
<title>ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ</title>
<link>https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/236</link>
<description>ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ
Поєдинок, Валерія
Суб’єкти господарювання державного сектора економіки продовжують відігравати важливу роль у досягненні будь-якою державою економічних та соціальних цілей. Великі розміри державного сектора в Україні, незадовільні фінансово-економічні показники його ефективності, наявність новел правового становища державних підприємств є чинниками, що обумовлюють актуальність теми статті. Метою статті є уточнення визначення поняття суб’єкта господарювання державного сектора економіки, класифікація таких суб’єктів, критична оцінка нововведень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності” з точки зору їх відповідності кращій світовій практиці управління державним сектором. Обґрунтовано, що під суб’єктами господарювання державного сектора економіки слід розуміти суб’єктів господарювання, які перебувають під вирішальним впливом держави з огляду на те, що вона прямо або опосередковано володіє часткою у їхньому статутному капіталі (майні) у розмірі, який перевищує 50 %, або іншим чином здійснює еквівалентний ступінь контролю, та проведено класифікацію суб’єктів господарювання державного сектора економіки. З’ясовано, що вимогою кращої світової практики є використання такими суб’єктами тих самих організаційно-правових форм, які використовуються й у приватному секторі, тобто корпоративних організаційно-правових форм, тимчасом як Україна зберігає специфічну організаційно-правову форму державного суб’єкта господарювання – державне унітарне підприємство (видами якого є державне комерційне підприємство та казенне підприємство). Прийняття зазначеного Закону критично оцінено як фактичну відмову від системної корпоратизації державних унітарних підприємств. Натомість законодавець вдався до безпрецедентного у світовій практиці “імпорту” окремих інструментів корпоративного управління в організаційно-правову форму унітарного під приємства. Висловлено думку, що потенціал цих інструментів не буде повною мірою розкритий у межах чужої для них унітарної форми та не усуне таких іманентних її недоліків, як обмеженість ринкової комунікації й недоступність зовнішніх джерел фінансування. Тож дія Закону не усуває потреби у поступовій корпоратизації принаймні найбільш економічно активних державних комерційних підприємств.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/204">
<title>ВПЛИВ ДЕРЖАВИ НА ЕКОНОМІКУ В УМОВАХ ВІЙНИ: КОНЦЕПТУАЛЬНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ</title>
<link>https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/204</link>
<description>ВПЛИВ ДЕРЖАВИ НА ЕКОНОМІКУ В УМОВАХ ВІЙНИ: КОНЦЕПТУАЛЬНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
Рєзнікова, Вікторія; Пацурія, Ніно; Кравець, Ірина
Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 р. призвело до значних людських жертв, масового переміщення населення та значного пошкодження інфраструктури, особливо у сфері енергетики, релокації бізнесу тощо. Значний негативний вплив війна справила і на розвиток економіки нашої держави, оскільки реальний валовий внутрішній продукт різко скоротився, інфляція зросла, торгівля зіткнулася з безпрецедентними перешкодами, було зруйновано більшу частину логістичних ланцюгів. За наведених умов функціонування економіки України необхідно визнати, що вплив держави на її життєдіяльність є питанням особливої актуальності та підвищеної важливості. Воно потребує як глибоких і комплексних економіко-правових досліджень, так і адекватного, ефективного та сучасного правового забезпечення. Метою статті є окреслення концептуально-правових засад впливу держави на економіку України в умовах війни (зокрема, у таких сферах, як публічні та оборонні закупівлі, торгівля). У статті сформульовано поняття “економіка війни (воєнна економіка, економіка воєнного часу)”, виокремлено механізми реалізації економіки воєнного часу. Наведено перелік засобів, які повинні застосовуватися для ефективного впровадження цілей воєнної економіки. Досліджено нормативно-правову основу розвитку економіки війни в Україні (воєнної економіки). Обґрунтовано поняття “економічна війна” та виокремлено методи ведення економічної війни. Доведено, що в умовах війни має зростати як вплив держави на економіку (усіма доступними їй засобами та механізмами, спектр яких має бути розширено на законодавчому рівні), так і частка держави в економіці. Висвітлено вплив держави на економіку в умовах війни в окремих сферах господарювання, зокрема у сфері публічних та оборонних закупівель, торгівлі. Проаналізовано зміни в нормативно-правовому регулюванні порядку проведення публічних та оборонних закупівель в умовах воєнного стану. Доведено, що електронна система&#13;
публічних закупівель Prozorro, без сумніву, є наріжним елементом перетворень всієї&#13;
системи публічних закупівель в Україні та має залишитися дієвим інструментом запобігання та протидії корупції в цій сфері під час дії правового режиму воєнного стану в Україні. Розглянуто заборони/обмеження продажу окремих видів товарів, ціноутворення, особливості державного нагляду (контролю) за здійсненням торговельної діяльності суб’єктами господарювання в умовах воєнного стану. Виокремлено перспективи правового регулювання публічних та оборонних закупівель у повоєнний час (за прогнозованих умов), яке має повернутися в русло законів України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”.
</description>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
