https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/232 2026-04-23T09:57:26Z 2026-04-23T09:57:26Z Попова, Анастасія https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/238 2023-11-26T22:28:53Z 2021-01-01T00:00:00Z

ПРОФЕСІЙНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ СТРАХУВАННЯ Попова, Анастасія Високий ступінь ризикованості надання страхових послуг і значне зростан ня господарських операцій щодо страхового захисту зумовлює доцільність дослідження професійної фінансової діяльності у сфері страхування та актуальність зазначеної статті. Метою статті є аналіз існуючих в економіко-правовій доктрині позицій щодо страхування як виду господарських правовідносин і страхової діяльності як виду професійної фінансової діяльності, співвідношення категорій “страхова послуга”, “страховий продукт” і “страховий товар”, а також сформулювати визначення поняття страхового інтересу, страхової послуги, страхування і страхової діяльності та її видів. Авторка розглядає господарський інтерес для споживачів як потреби учасників господарських відносин у певній продукції, роботах, послугах, що задовольняються суб’єктами господарювання у процесі здійснення своєї господарської діяльності. З огляду на це, поняття страхового інтересу визначається як господарський інтерес страхувальника у захисті своїх майнових інтересів, що задовольняється страховиками/перестраховиками у результаті здійснення своєї професійної фінансової діяльності у сфері страхування. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що страховий продукт і страхова послуга мають різне значення, але є взаємопов’язаними категоріями, оскільки страхувальник не отримає страхову послугу, якщо не буде страхового продукту. Страхова послуга визначається як господарська операція, що здійснюється суб’єктами господарювання (страховикамиперестраховиками, товариствами взаємного страхування), з метою задоволення потреб споживачів (страхувальників) у захисті своїх майнових інтересів за рахунок спеціально створеного грошового фонду у разі настання страхових випадків. З огляду на це, пропонується в ст. 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” послуги у сфері страхування як вид фінансових послуг замінити на страхові послуги. Сформульовані такі визначення. Страхування – це вид господарських правовідносин, що виникають між страховиком і страхувальником у процесі здійснення страхової діяльності, пов’язаної з наданням страхових послуг. Пропонується уніфікувати визначення страхування, що міститься у різних нормативно-правових актах і закріпити термін “страхування” за видом господарських відносин, а також вживати похідні терміни “страхова діяльність” для позначення виду професійної фінансової діяльності у сфері страхування, “страхова послуга” – для виду фінансових послуг. Страхова діяльність – це професійна фінансова діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (страховиками/перестраховиками, товариствами взаємного страхування), з метою задоволення потреб споживачів (страхувальників) у захисті своїх майнових інтересів за рахунок спеціально створеного грошового фонду у разі настання страхових випадків. Здійснено поділ професійної фінансової діяльності у сфері страхування за предметною ознакою, за змістом і за формою страхування.

2021-01-01T00:00:00Z Пацурія, Ніно https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/235 2023-11-26T22:02:48Z 2018-01-01T00:00:00Z

ПРОЗОРІСТЬ ЯК ПРИНЦИП ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ НАГЛЯДУ ЗА СТРАХОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ Пацурія, Ніно Аналіз норм чинного законодавства України в частині реалізації державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю доводить її неефективність, яка пов’язана із відсутністю загального розуміння та нормативного закріплення принципу прозорості функціонування органу державного нагляду за страховою діяльністю. Встановлення прозорих процедур діяльності уповноваженого органу викликано необхідністю підвищення ефективності системи державного регулювання фінансових ринків шляхом внесення змін до чинного законодавства, спрямованих на припинення дублювання функцій національних регуляторів із ліцензування, контролю та нагляду, спрощення та прозорості прийняття управлінських рішень у цій сфері, покращення умов ведення страхового бізнесу з одночасним посиленням відповідальності суб’єктів страхового ринку. Метою статті є формування цілісної, науково-обґрунтованої концепції державного нагляду за страховою діяльністю в Україні, наріжним елементом якої має стати принцип прозорості, що дасть змогу гарантувати споживачам страхових послуг одержання реальної інформації про змістовне навантаження державного управління та вплив управлінської діяльності на страховий ринок; визначення основних характеристик концепції, яка має відповідати певним базовим критеріям (чинникам); з’ясування сутності принципу прозорості при реалізації державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю та проблем, які виникають у разі його незастосування; визначення напрямів вирішення окреслених вище проблем; етапність проведення робіт із формування цілісної, науково-обґрунтованої концепції державного нагляду за страховою діяльністю, яка побудована на принципі прозорості; аналіз сучасного стану нормативно-правового забезпечення державного регулювання страхової діяльності та нормативного закріплення положень захисту прав споживачів страхових послуг. Зроблено висновок, що прозорість як принцип державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю сьогодні ще не віднайшов не лише свого належного правового унормування, а й усталеного змістового розуміння. У разі належного вирішення вказаних питань буде забезпечено створення сприятливих умов для зміцнення сталого розвитку страхового ринку України як виду ринків небанківських фінансових послуг, здатного забезпечувати реальний сектор економіки необхідними фінансовими ресурсами, задовольняти потреби споживачів у якісних страхових послугах, та стане підґрунтям для формування цілісної, науково-обґрунтованої концепції державного нагляду за страховою діяльністю в Україні.

2018-01-01T00:00:00Z Пацурія, Ніно Заярний, Олег https://hozpravoreposit.kyiv.ua/handle/765432198/233 2023-11-26T21:46:00Z 2021-01-01T00:00:00Z

КІБЕРСТРАХУВАННЯ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВОПОРЯДКУ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ: ПОНЯТТЯ, МЕХАНІЗМ ТА УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ Пацурія, Ніно; Заярний, Олег Актуальність проведеного дослідження обумовлена сучасним рівнем прояву негативних наслідків кіберзагроз у сфері господарювання, недостатнім функціональним потенціалом традиційних засобів забезпечення господарського правопорядку у подоланні кіберризиків. Останніми роками в Україні аналогічно до більшості держав із розвиненою економікою для вирішення вказаних проблем активно почало застосовуватися кібер- страхування. Відсутність належного правового регулювання в Україні діяльності з кіберстрахування поряд із непоодинокими спробами страховиків запровадити на ринок страхових послуг пропозиції зі страхування кіберризиків у межах інших, часто несумісних видів страхування, також посилюють актуальність обраної проблематики. Метою статті є дослідження поняття, механізму й умов застосування кіберстрахування як засобу забезпечення господарського правопорядку в інформаційній сфері, формулювання окремих пропозицій щодо удосконалення законодавства України з відповідних питань, а також визначення напрямів подальших наукових досліджень цього виду страхування. У межах статті авторами сформульовано визначення поняття “кіберстрахування”, надано детальну характеристику завдань правового засобу, що ним позначається. На цій основі кіберстрахування проаналізовано як засіб правового та економічного захисту учасників відносин у сфері господарювання від кіберризиків та їх наслідків, а також у значенні виду господарської діяльності. Виходячи з таких наукових і правових позицій, автори детально проаналізували елементи механізму кіберстрахування, визначили елементи страхових правовідносин у цій сфері, зокрема страховик, страхувальник, об’єкт і зміст кіберстрахування. Значну увагу приділено кіберзагрозам у значенні страхових випадків, розглянуто основні підходи до їх наукової класифікації, визначено основні види протиправних діянь, що спричиняють виникнення кіберризиків. Поряд із цим автори статті проаналізували зміст і сутність майнових інтересів страхувальників від кіберризиків, охарактеризували основні види збитків, які підлягають відшкодуванню за договорами кіберстрахування. Окрім цього, предметом окремої уваги в межах статті стали договори кіберстрахування, страхові програми як засоби реалізації меха нізму кіберстрахування, визначено їх істотні умови та вимоги до сторін. У висновках за результатами проведеного дослідження визначені напрями подальшого удосконалення законодавства України у сфері кіберстрахування, охарактеризовані юридичні вимоги, яким повинні відповідати страховики за цим видом діяльності. Автори запропонували конкретні рекомендації щодо визначення розмірів страхового відшкодування за договорами кіберстрахування та шляхи посилення юридичного значення кіберстрахування у системі засобів забезпечення господарського правопорядку.

2021-01-01T00:00:00Z